ВІДДІЛ ОСВІТИ

РОКИТНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ромашківський заклад загальної середньої освіти

 

 

 

 

 

 

Катерина БОЙКО

 

 

 

ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНО-ЛОГІЧНИХ СХЕМ

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ   ЛІТЕРАТУРИ

 

Навчально-методичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ромашки

2022

 

Бойко К.В. Опорно-логічні схеми на уроках світової літератури / .– Ромашки, 2022. – 33с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області     (протокол  №         від                     року)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Посібник  містить фрагменти  уроків із застосуванням опорно-логічних схем,  які допоможуть розширити знання учнів 6-11 класів з теорії світової літератури, розвинути аналітичне та синтетичне мислення та абстрагування, вміння систематизувати та узагальнювати навчальний матеріал.

 Призначений для вчителів зарубіжної літератури загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Передмова……………………………………………………………………5

Фрагменти уроків…………………………………………………………..9

1.     Фрагмент уроку у 6 класі:

Тема. Поняття про міфи. Цикли міфів Давньої Греції…..............................9

2.     Фрагмент уроку у 7 класі:

Тема. Балада у світовій літературі…………………………………………12

3.     Фрагменти уроків у 8 класі:

      3.1. Тема. Антична література – вихідна основа європейського мистецтва.…………………………………………………………………...14

3.2. Тема. Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі…………………………………………………………..16

3.3. Тема. Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі…………………………………………………………..19

4.     Фрагменти уроків у 9 класі:

4.1.Тема. Класицизм як художній напрям у літературі ХVІІ ст.)…...21

4.2. Тема. Просвітництво як літературна епоха……………………...23

4.3. Тема. Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи…………………………………………………………25

5.     Фрагмент уроку у 10 класі:

Тема. Реалізм як напрям у світовій літературі…………………………....27

6.     Фрагменти уроків у 11 класі:

6.1.Тема. ХХ ст., як літературна епоха, глибинний переворот в естетиці й художній практиці.……………………………….……………..29

 

7.     Післямова ……………………………………………………………….31

8.     Література……………………………...……………...….......................32

 

 

 

Додатки

 

А) ОЛС «Міфи: цикли та різновиди»

Б)  ОЛС «Балада у світовій літературі»

В) ОЛС «Загальні поняття про античну літературу»

Г)  ОЛС «Література середньовіччя»

Д) ОЛС «Ренесанс у літературі»

Е) ОЛС «Класицизм у літературі»

Є) ОЛС «Література просвітництва»

Ж) ОЛС «Література романтизму»

З)  ОЛС «Література реалізму»

И) ОЛС «Література модернізму»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                            Те, що я чую, я забуваю.

                                                                                Те, що я бачу, я пам'ятаю.

                                                                                  Те, що я роблю, я розумію.

                                                                                                             Конфуцій                                                                                                                                          

Передмова

 

Сучасне суспільство потребує людей нової формації, які не тільки знають, а ще й вміють, тобто є компетентними, а значить готовими до життя. Особливим в плані формування саме такої особистості є урок зарубіжної літератури, де у процесі опанування учнями кращих взірців художнього слова відбувається становлення світоглядних позицій, розвивається духовність, удосконалюються життєво важливі компетенції особистості (комунікативна, міжкультурна, соціальна, інформаційна та ін.). Важливу роль у практичній реалізацій цих завдань відіграє візуалізація навчального матеріалу, в першу чергу – використання схематичної наочності.

Головною метою навчально-методичного посібника «Опорно-логічні схеми на уроках зарубіжної літератури» є опис досвіду використання схематичної наочності на уроках зарубіжної літератури з метою розширення, доповнення, узагальнення знань учнів при опануванні ними теоретико-літературних понять із зарубіжної літератури.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:

-         формувати в учнів цілісне уявлення про світовий літературний процес, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

-         давати їм літературознавчі поняття і терміни, необхідні для повноцінного аналізу художніх текстів, а також розуміння головних закономірностей перебігу літературознавчого процесу;

-         розвивати аналітико-синтезуючі операції мислення учнів, здатності порівнювати, систематизувати, узагальнювати та абстрагувати, вміння логічно мислити, робити висновки, давати оцінку під час виконання завдань в межах вивчення матеріалу;

За твердженням О. Ісаєвої, «формування кваліфікованого читача у процесі вивчення зарубіжної літератури, розвиток естетичного смаку,…удосконалення вмінь та навичок неможливе без засвоєння теоретико-літературних понять».

Досвід свідчить про те, що питання теорії зарубіжної літератури та матеріал оглядових тем засвоюються учнями значно важче, ніж інший програмний матеріал. Для підвищення  ефективності засвоєння знань  успішно можна використовувати  схематичну наочність. У наукових джерелах  презентована  широка термінологічна палітра схематичної наочності: опорний (синтетичний)  конспект (Шаталов В.),  логічна схема-конспект (Матюшкіна Т.), блок-схема (Чошанов М.), логіко-смислові моделі (Штейнберг В.) та ін.

Ефективність використання та технології створення опорно-логічних  схем має свою історію і широко представлені  в педагогічному досвіді Шаталова В.М.,  Щетиніна П., Меженка Ю. та ін. Проблема використання  опорно-логічних схем на сучасному уроці літератури неодноразово була предметом обговорення науковців, методистів, вчителів-практиків. (Матюшкіної Т., Волощук Є. Штейнбука Ф., Гузь О., Волохової Л., Кашуби Є. та ін.).

У сучасній методиці класифікацію, методику використання та  технологію складання опорно-логічних схем пропонує науковець Матюшкіна Т. В основі  цієї технології складання  логічних схем-конспектів – виділення головної думки, навколо якої групуються смислові елементи (аргументи, ілюстрації, висновки), а знаки-сигнали (графічні, словесні), розташовані у логічній послідовності, вказують розвиток явища чи динаміку дії, акцентують увагу на тому чи іншому понятті. У поєднанні з короткими записами, що допомагають прочитати схему або несуть додаткову інформацію, з’являється  різновид схематичної наочності –  логічна схема-конспект (за Матюшкіною Т.).

Психологами давно доведено: поєднання наочних засобів навчання з вербальними дає 60% запам’ятовування від усього обсягу інформації.  Саме тому у процесі викладання зарубіжної літератури вчителю слід особливу увагу звертати на формування умінь учнів  перетворювати візуальну  інформацію у вербальну й навпаки:  осмислювати запропоновану інформацію й графічно та систематично її  передавати, «читати» й коментувати схеми, графічні зображення тощо; використовувати схематичну наочність для систематизації, узагальнення та порівняння навчального матеріалу.

Опорно-логічна схема – це схематично-графічне зображення певним чином структурованого блоку навчального матеріалу. Композиційно-змістовий центр схеми –  опорне слово (словосполучення, коротка фраза), навколо якого групуються смислові елементи. Потім додаються короткі записи, символи (наприклад, знаки оклику чи запитання тощо). Всі структурно-змістові компоненти опорно-логічної схеми пов’язані між собою стрілками (або іншими значками), що відображають існуючі логічні зв’язки між ними. З метою зорового акцентування  у схемі використовуються різні кольори, малюнки тощо.

Такі опорно-логічні схеми можна використовувати на різних типах уроків  та  їх етапах: актуалізації, вивченні нового матеріалу, на етапі узагальнення і систематизації тощо. Особливо доцільним є  використання опорно-логічних схем  під час вивчення оглядових тем (такі уроки особливо насичені новими персоналіями, теоретичними поняттями, характеристиками  літературно-мистецьких епох, напрямів, течій, стилів – все це при умові обмеженості часу ускладнює сприйняття учнями нового матеріалу)   та опанування теорії літератури. Робота з опорно-логічними  схемами дає можливість зосередитися на головному, зрозуміти логіку взаємозв’язків між елементами викладу теми, залучити учнів до активно-пізнавальної діяльності, розвивати аналітичне й образне мислення та абстрагування, виробляє вміння систематизувати, узагальнювати навчальний матеріал, зекономити час на уроці. Використання такого типу схематичної наочності як опорно-логічна схема при опануванні теоретико-літературних понять  спрямоване на те, щоб навчити учнів оперувати теоретичними поняттями як інструментом пізнання художнього твору. Безсумнівно, процес опанування основних наукових понять на уроках літератури повинен носити системний характер, базуватися на принципах  наступності, науковості, доступності. Використання опорно-логічних схем дозволить розкрити структурні елементи теоретичного поняття, із врахуванням внутрішніх взаємозв’язків його частин.

 Учитель може складати схему сам під час пояснення навчального матеріалу, використовувати її як роздавальний матеріал для самостійного виконання учнями завдань (наприклад, дослідження жанрових та композиційних особливостей твору, проблематики,  використаних у творі  художніх засобів тощо),  пропонувати учням скласти схеми в процесі  виконання групових, парних  чи індивідуальних завдань. Залучаючи учнів до складання опорно-логічних схем, необхідно передбачити диференційовані та творчі завдання, які допоможуть зробити відповідні узагальнення та висновки.

Отже, використання опорно-логічних схем при вивченні теоретико-літературних понять на уроках світової літератури має свої особливості. Адже «вивчення літературних творів без відповідного теоретичного підґрунтя неможливе, але процес осягнення теоретичних понять повинен обов’язково поєднуватися з емоційним  забезпеченням та естетичною стороною аналізу художнього твору у школі» (за Ф. Штейнбуком). Опорно-логічні схеми на уроках зарубіжної літератури  сприяють ефективнішому засвоєнню знань, глибшому розумінню художніх особливостей твору, розвитку творчих можливостей та самостійної пошукової роботи учнів.

 

 

 

 

 

1.    Фрагмент уроку у 6 класі на тему

«Поняття про міф. Цикли міфів Давньої Греції»

Мета: дати учням початкове поняття про міф і міфологію;

розповісти про те, як і коли виникли міфи в Давній Греції, про світове значення античної міфології та її вплив на розвиток світового мистецтва; розвивати асоціативне мислення учнів, творчу уяву, вдумливу особистість; виховувати інтерес до читання.

Обладнання: додаток А, ОЛС «Міф: цикли та різновиди».

Міжпредметні зв’язки: література, всесвітня історія.

Тип уроку: настановно-мотиваційний.

Форма: урок – бесіда.

                                                               Мало знати, треба й застосовувати.

                                                           Мало бажати, треба робити.

                                                                                                                 Й. В.Гете

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР.  Опорно-логічна  схема «Давньогрецькі міфи»  використовується на етапі вивчення нового матеріалу:  учитель дає   коротку узагальнену характеристику давньогрецьких міфів (визначення поняття «міф», основні цикли та різновиди міфів). Для змістового наповнення опорно-логічної схеми  використані матеріали  із підручника Пащенко В.І., Пащенко Н.І “Антична література”, посібника Султанова Ю.І. “У світі античної літератури”.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.       Повідомлення вчителя про поняття «міфу», «міфології».

Розповідь вчителя:

Колись дуже-дуже давно не було нічого – ні зір, ні місяця, ні сонця. Один лише хаос панував у Всесвіті. Та ось з’явились…

А ось про те, що з’явилось піде мова на нашому уроці. Сьогодні ми з вами поговоримо про поняття «міф», що посідає чільне місце в розвитку світової літератури.

Звідки прийшли до нас міфи?

Міф (грец.) в перекладі означає слово, переказ, оповідь, легенда. Слово «міф» має 60 відтінків значення. Міфом називають епічний твір, героїчну пісню про подвиги героїв;

Міфом називають філософію, думку, судження. А науку, яка вивчає міфи називають міфологія.

Міфологія (грец.) – упорядковане уявлення людини про світ, в якому вона живе; сукупна оповідь про богів, героїв, демонів, духів, яка виникала у всіх народів земної кулі в давнину.

Майже в кожного народу є міфи, де діють не лише люди, а й казкові істоти, безсмертні боги, напівбоги; вигадане, недійсне переплітається з дійсним, реальним. У міфах відбуваються погляди людей на світ та думки щодо його виникнення. Людина пояснювала життя природи, довкілля за аналогією із суспільним життям. Природа, Всесвіт уявлялись їй як великий рід, що складається із землі, неба, моря і підземного світу, тобто все існує в космічній єдності.

Міфи – не тільки цікаві розповіді про легендарні події, а й джерело мудрості, загальнолюдських цінностей, що живлять подальшу культуру. Спробуємо в сьогоднішній розмові довести, що знання міфології необхідні, щоб орієнтуватись у різних видах мистецтва.

Існує дев’ять різновидів міфу. (Додаток  А, ОЛС «Міф: цикли та різновиди»).

(Учитель по черзі називає та коротко пояснює значення міфу, учні в зошитах записують назви різновидів міфу).

Діти, а скажіть мені, як ви думаєте, міфи існували у всіх народів світу?

(Відповіді учнів).

Так, правильно. Вони існували і в слов’янській і в індійській, і в грецькій міфології. Але однією з найцікавіших міфологій світу є грецька міфологія.

Вона поділяється на два періоди:

- Доолімпійський, який створювався в період матріархату;

- Олімпійський. Це міфи періоду патріархату.

Ми з вами будемо вивчати міфи олімпійського періоду.

2. Пояснення учителя про причини появи циклів міфів, про основні цикли давньогрецьких міфів.

Давні греки створили так багато міфів, що вони обростали великою кількістю варіантів. Тому вчені вирішили виділити основні три цикли міфів.( Додаток А.)

Міфи троянського циклу пов’язані із містом Ілліоном або друга назва міста – Троя.

Міфи фіванського циклу – події пов’язані із містом Фівами, ліванським царем Едіпом та його трагічною долею. Міфи про агронавтів – події пов’язані із легендарним походом загону героїв за золотим руном до Колхіди. Здійснювався цей похід на кораблі «Агро», звідси назва учасників походів – аргонавти.

(Схеми учні занотовують у зошиті).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Фрагмент уроку у 7 класі на тему

«Балада у світовій літературі. Види балад»

Мета: ознайомити учнів з особливостями жанру балади, продовжити знайомство учнів з теорією літератури;

вчити їх працювати з довідковою літературою;

формувати стійкі знання.

Обладнання: Додаток Б, ОЛС «Балада у світовій літературі», літературознавчий словник, довідник з літератури.

Очікувані результати.

Учні повинні знати:

-         визначення понять «фольклорна балада» та «літературна балада».

Учні повинні вміти:

-         визначити головну думку твору, знаходити у творі антитези, епітети, метафори.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма: урок -бесіда.

                                                                             Людина не вічна на цій землі.

                                                                      А діла, які вона залишає по собі, –

                                                                            Ото корінь життя людського…

                              Іван Цюпа

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Бесіда вчителя про баладу як жанр фольклору з використанням ОЛС.

Фольклор кожного народу протягом тисячоліть набув різноманітних форм і жанрів.

Почесне місце серед них належить фольклорній баладі.

Фольклорна балада – це невелика віршована розповідь про якусь незвичайну подію. Герої баладних творів здебільшого зображуються у напружених, часом трагічних життєвих ситуаціях. Перші зразки балад з’явилися у французькому фольклорі в ХІІ – ХІІІ ст. і виконувались вони як хороводно-танцювальні пісні. З часом балада поширилася в інших країнах  Європи. Балади передавалися з уст в уста від одного покоління до іншого, нерідко зазнавали творчої переробки й існували в кількох варіантах. Тому, хоча кожна балада і має невідомого нам автора, народного співця, з часом вона ставала набутком колективної творчості. Фольклорна балада є тим підґрунтям, на якому витворилася балада літературна.

Літературна балада – невеликий сюжетний вірш казкового, фантастичного змісту. В основу кожної балади покладена якась героїчна, небуденна подія

Багато балад пов’язані з історичними подіями чи легендами, наприклад  «Вересовий трунок» Р.Стівенсона, а також з фантастичними, таємничими історіями («Світязь» А.Міцкевича). До основних ознак балади слід віднести також нетривалий час дії та стислість розповіді, наявність невеликої кількості дійових осіб. В тому числі героїчних чи фантастичних.

Як правило, балади мають віршовану форму.

2.Робота зі схемою  «Балада», що демонструється на дошці (Додаток Б, ОЛС «Балада в світовій літературі»).

3.Робота з зошитом.

Завдання:

а)використовуючи матеріал опорно-логічної схеми, виписати визначення поняття «балада» та характерні ознаки балади;

б)записати назви фольклорної балади та письменників літературної балади.

 

 

 

 

 

 

3.1. Фрагмент уроку у 8 класі на тему

«Антична література – вихідна основа європейських літератур»

Мета: дати уявлення учням про добу античності та її значення у розвитку Європейської культури і літератури;

розкрити сутність літературознавчих термінів: «антична література», «античність»;

розвивати навички роботи з довідковою літературою, узагальнювати і робити висновки;

виховувати любов до літератури, формувати широкий культурний світогляд учнів.

Обладнання: Додаток В, ОЛС «Загальні поняття про античну літературу», портрети Гомера, Есхіла, Овідія.

Очікувані результати.

Учні повинні знати:

-         значення літературознавчих термінів: «антична література», «античність».

Учні повинні вміти:

-         називати роди літератури, характеризувати античну літературу як вихідну основу європейських літератур.

Міжпредметні зв’язки: література, історія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма: урок – лекція. 

                                                            Античність залишила у спадок Європі    

                                                            віру в здобутки людського розуму.    

                                                                                             М. Мамардашвілі

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР. Опорно-логічна схема  використовується на етапі узагальнення вивченого матеріалу. Для змістового наповнення опорно-логічної схеми  використані матеріали  із підручника Пащенко В.І., Пащенко Н.І “Антична література”.

 

ІV. Узагальнення матеріалу.

Підсумкове слово вчителя.

Який же висновок можна зробити? (Додаток А, ОЛС «Загальні поняття про античну літератури»)

Антична література, зокрема грецька, під впливом якої розвивалась римська література, стала вихідною основою європейських літератур. Греки були першовідкривачами в багатьох галузях мистецтва, науки, філософії. Невипадково наша наука й мистецтвознавча термінологія беруть початок у старогрецькій мові. Такі слова, як поезія, музика, епос, лірика, театр, сцена, оркестр, комедія, трагедія, драма, педагог, атом, космос тощо, грецького походження. Те ж можна сказати про грецьку літературу, в якій вже існували мало не всі відомі в нові часи жанри і форми. Письменники і зараз користуються формами, які людство успадкувало від греків. Наприклад, сам поділ літератури на роди – епос, лірика, драма був зроблений ще в античну епоху Аристотелем в його роботі «Поетика». Зрозуміло, що це не означає, що творчі люди нових часів механічно наслідують греків. Ні, вони  просто прийняли естафету, щоб нести далі вогонь Прометея. Тепер немає народу, який би розмовляв давньогрецькою, або латиною (ці мови вважаються мертвими), але твори, писані ними, не мертві, вони і досі живлять мистецтво і дають художню насолоду читачеві. Вони вчать умінню узагальнювати дійсність у художніх образах. Античну літературу треба знати кожній освіченій людині і кожне покоління робить для себе нові відкриття. Тому, слідом за Шекспіром можна сказати:

   Зруйнує все – і статуї, і трони,

  Каменярами тиснений граніт,

Але твоєї із пісень корони

   В тисячоліттях не забуде світ.

              (З сонету 55).

 

 

 

3.2. Фрагмент уроку у 8 класі на тему

«Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі»

Мета: познайомити учнів з літературою Середньовіччя;

викликати інтерес учнів до теми, дати змогу зазирнути вглиб століть, відчути тогочасну історико-культурну атмосферу;

розвивати навички монологічної мови, коментування; виховувати уважність, естетичний смак.

Обладнання: Додаток Г, ОЛС «Література Середньовіччя», очікувані результати.

Очікувані результати.

Учні повинні вміти: називати і пояснювати хронологічні межі доби середньовіччя: від V до ХVст.

Міжпредметні зв’язки: література, всесвітня історія.

Тип уроку: настановно-мотиваційний.

  У кожного століття

   є своє середньовіччя.

      Станіслав Ежи Лец

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з використанням ОЛС.

Епоха середньовіччя охоплює час з V по ХV століття.  У цей період відбулись значні зміни в житті людей. Це один із найдраматичніших періодів розвитку людства – епоха становлення, розквіту та занепаду феодалізму на території Західної Європи. Офіційною датою переходу від рабовласницького до феодального ладу є 476р. н. е., а кінцем феодалізму є 1640-1660рр.

Дома ви повторювали відповідний параграф з історії середніх віків. Чому саме ці роки ми можемо вважати початком і кінцем нового історичного ладу? Які події були з цим пов’язані?

Відповідь учнів.(Падіння Римської імперії, англійська буржуазна революція).

Вчені поділили процес історичного розвитку феодальної формації на кілька етапів:

І – раннє середньовіччя, період розкладу родового ладу і становлення феодалізму(V – ХІ ст.);

ІІ – зріле(класичне) середньовіччя – час розвиненого феодалізму (ХІ – ХІVст. );

ІІІ – пізнє середньовіччя, в рамках якого відбувся перехід до нової культури – епохи Відродження (ХV – ХVІІ ст.).

В Італії Середньовіччя тривало до ХІV ст., у Франції, Іспанії, Німеччині, Англії та інших країнах Європи – до кінця ХV ст. Після падіння Риму варвари все частіше вторгалися на землі колись могутньої імперії, руйнували культурні пам’ятки, палили рукописи, грабували міста.

Діти, давайте згадаємо з історії давнього світу: кого римляни та греки називали варварами?

 (Чужинців, племена і народи, які жили за межами імперії, не знали латинської мови і не були знайомі з римською культурою).

А що означає це слово сьогодні? (Невіглас, неук).

До речі, а як перекладається грецьке ім’я «Варвара»? (Чужоземка).

Отже, напади варварів призвели до знищення високорозвиненої античної культури, до матеріального та культурного зубожіння колись могутніх держав.

Занепад Римської імперії відкрив дорогу на захід племенам, які в ІV – VІ ст. пересувалися з центральної Європи в пошуках нових земель.

(Демонстрація ОЛС «Література Середньовіччя», Додаток Г).

Цей процес міграції отримав назву «великого переселення народів».

Відбулись і корінні етнічні зміни: розрізнені племена зливались у народності. На території Західної Європи формувались великі держави з сильною централізованою владою.

Значну роль у феодальному суспільстві відіграла християнська церква. Антична література була заборонена церквою. А на місці богопротивної  приземлено – радісної літератури з благословення церкви начала створення клерикальної літератури, тобто церковної, релігійної

( Додаток Г).

Вона писалася латиною, а інша література, що була написана мовами нових європейських народів, вважалася світською. До неї входили лицарські романи, куртуазна лірика та поезія вагантів.

До основних релігійних жанрів відносили житія святих. Найбільш популярними були «Житіє святого Олексія», «Житіє Олександра Невського» та «Житія» інших видатних осіб, що були проголошені церквою святими.

Головна функція житій – повчальна, виховна. Найпоширенішою була така сюжетна схема житій: мирське житіє (принада) – раннє чернецтво – мученицькі подвиги, страждання – чудеса біля гробу святого – похвальне слово на адресу особи святого.

Житія були дуже поширеними аж до ХІХ ст. Вони залишили глибокий слід в усіх літературах світу.

(Повідомлення учня про Блаженного Августина та його всесвітньо відому «Сповідь»).

Діяльність інквізиції є промовистим свідченням того, як церква крок за кроком підкоряла собі всі сфери людського буття, ставила на коліна філософію, освіту, культуру.

Але яким би не був вплив церкви на літературу середньовіччя, її живили й інші джерела: фольклор і антична література.

Усна народна творчість стала основною найвизначнішого літературного жанру цієї епохи – героїчного епосу.(Додаток Г).

 

 

3.3. Фрагмент уроку у 8 класі на тему «Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ідейний рух гуманізму. Роль античності. Скарби культурного Ренесансу»

Мета: дати загальну характеристику доби Відродження, її гуманістичного пафосу, провести паралелі і дійти висновку про прогресивний, найвидатніший період у світовій літературі, який проспівав гімн людині – прекрасному і досконалому створінню;

вчити складати опорні таблиці, виступати із повідомленням;

розвивати увагу, уміння слухати;

виховувати гуманізм.

Обладнання: додаток Д, ОЛС «Ренесанс у літературі», портрети Сервантеса, Шекспіра, Колумба, Коперника, Рафаеля, Леонардо да Вінчі, картини художників – гуманістів.

Очікуванні результати.

Учні повинні знати:

-         чому  Відродження(Ренесанс) називають світоглядним переворотом.

Учні повинні вміти:

-         порівнювати відомості про культуру Відродження, отримані на уроках всесвітньої історії та світової літератури.

Міжпредметні зв’язки: література, всесвітня історія, географія, образотворче мистецтво.

Тип уроку: настановно-мотиваційний.

Форма: урок -бесіда.

                                                                             Як тісно в пам’яті сторіч!

                                                                                  Як рідко зводяться титани!

                                                                                  Створити річ, створити річ,

                                                                             Котра ніколи не розтане.

                                                                                                        Ліна Костенко

 

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Вступне слово вчителя.

Діти, велика відповідальність – розуміти, що лише від тебе залежить твоє майбутнє. І докоряти за те, що життя складається не так, як хотілось би, можна лише собі. Такими були сміливці, титани Відродження – нової доби у розвитку людства.

 Для успішної діяльності людина мусила глибше вивчати

 Навколишній світ. І вона починає його вивчати. Бо Відродження – це доба географічних, астрономічних, наукових відкриттів, про які ви зараз розкажете. Ви готували вдома матеріал, знайшли, мабуть, багато цікавого.

2.Виступив учня – географа, який розповідає про географічні відкриття доби Відродження.

3.Виступ учня – літературознавця, який розповідає про добу Відродження. Наголошує, що в добу Відродження центральне місце посідає людина в усій своїй фізичній, моральній, інтелектуальній красі. Називає письменників, поетів, драматургів доби та їх твори.

4.Виступ учня – мистецтвознавця. Учень розповідає про живопис доби з демонстрацією репродукцій картин та коментарів до них.

5.Доповнення вчителя про вчених, які розшукували та видавали античні рукописи, їх називали гуманістами,від слова гуманус – людяний, людський. Саме гуманістами почали називати митців Відродження, які прославляли людину та ідеал земного щастя. Людина згідно з цими ідеалами не грішна й низька істотами, а прекрасне й досконале створіння.

ІV. Узагальнення та систематизація вивченого на уроці (з використанням ОЛС).

1.Робота в групах. Складання опорно-логічної схеми  «Відродження або Ренесанс у літературі». (Додаток Д, ОЛС «Ренесанс у літературі»).

 

 

 

4. 1. Фрагмент уроку у 9 класі на тему

«Класицизм як художній напрям у літературі ХVІІ ст. Основні правила класицизму»

Мета: познайомити учнів з літературним напрямом класицизму, його особливостями, основними правилами, причинами виникнення;

викликати інтерес учнів до теми, дати змогу зазирнути вглиб століть, відчути тогочасну історико-культурну атмосферу;

розвивати навички усного мовлення, конспектування;

виховувати естетичний смак.

Обладнання: Додаток Е, ОЛС «Класицизм у літературі».

Очікуванні результати.

Учні повинні знати:

-         визначення класицизму як літературного жанру ХVІІ ст.

Учні повинні вміти:

-         характеризувати класицизм як могутній європейський художній напрям.

Міжпредметні зв’язки: література, всесвітня історія.

Тип уроку: проблемний, з елементами дослідницької роботи.

Форма: урок-лекція вчителя з повідомленням учнів.

                      Світ класицизму – це світ абсолютних реальностей

                       І абсолютних стосунків, де все врівноважено і визначено,

                       Де все ґрунтується на розумних, а отже на одвічних засадах…

                                                                                                           Д.Наливайко

1.Слово вчителя. Вступна бесіда.

Діти, починаючи із сьогоднішнього уроку ми з вами познайомимося ще з однією історико-літературною епохою, яка називається класицизм.

Класицизм – художня система, яка складалася не лише в літературі, а й у живопису, скульптурі, архітектурі, музиці. Нам потрібно з’ясувати особливості класицизму, причини його виникнення.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Повідомлення учнів за випереджальним завданням «Франція у ХVІІ ст.».

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР. Учні отримують завдання за матеріалами індивідуальних повідомлень скласти опорно-логічну схему «Класицизм у літературі» (Додаток Е, ОЛС «Класицизм у літературі»).

3.Розповідь учня про правила класицизму. Правило трьох єдностей.

4.Повідомлення учня про жанри класицизму («високі», «середні», «низькі»).

ІV. Узагальнення за темою уроку (з використанням ОЛС).

Підсумкове  слово вчителя. «Класицизм – мистецтво найсуворішої дисципліни форми і змісту». Використовуючи матеріал ОЛС, доведіть або спростуйте цю тезу. (Відповіді учнів).

Отже, за правилами класицизму, кожен твір повинен бути цілісним з точки зору задуму й форми, тематики й мови, жанру й композиції. Логічність, єдність, урівноваженість усіх елементів тексту – шлях до досконалості й естетичної довершеності.

Французький письменник Нікола Буало став теоретиком класицизму. Він у трактаті «Поетичне мистецтво» вивів правила класицизму. Класицизм породив великих драматургів, якими були Корнель, Расін трагіки, а Мольєр – комедіограф.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Фрагмент уроку в 9 класі на тему «Просвітництво як літературна епоха»

Мета: дати уявлення про добу Просвітництва, висвітлити основні особливості доби;

розвивати навички дослідницької діяльності, вміння готувати повідомлення на літературну тему, складати тези лекції;

виховувати інтерес до літератури та культури доби Просвітництва.

Обладнання: Додаток Є, ОЛС «Література Просвітництва», портрети видатних діячів доби (Вольтер, Дідро, Руссо).

Очікувані результати.

Учні повинні знати:

-         три основні художні напрями – просвітницький класицизм, просвітницький реалізм і сентименталізм.

Учні повинні вміти:

-         характеризувати Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху.

Міжпредметні зв’язки: література, всесвітня історія.

Тип уроку: вивчення теорії літератури і літературно-мистецьких явищ.

Форма: урок -лекція вчителя з повідомленням учнів.

 

Май мужність користуватися

                                                                   власним розумом!

         Гасло просвітників

ІV. Рефлексія.

1.Узагальнююча бесіда за опорно-логічною схемою  «Література Просвітництва» (Додаток Є, ОЛС «Література Просвітництва»).

(Висновки формулюються спільно і записуються в зошити).

Назвіть хронологічні межі доби Просвітництва? (ХVІІ – ХVІІІ ст.)

Що просвітники вважали причиною людських нещасть? (Невігластво, релігійний фанатизм, феодально-абсолютистські порядки, відсутність політичних свобод і рівності громадян).

Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху.

(Додаток Є, «Особливості Просвітництва»).

Назвіть представників доби. (Дж. Свіфт, Д. Дефо – Англія; Шіллер –  Німеччина; Фонвізін, Вольтер, Руссо, Дідро – Франція; Сковорода – Україна).

2.Робота зі словником основних термінів.

(Записати у зошит три основні художні напрями – просвітницький класицизм, просвітницький реалізм і сентименталізм.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.3. Фрагмент уроку в 9 класі на тему «Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи»

Мета: ознайомити з поняттям «романтизм»; розкрити основні ознаки романтичного напряму, ознайомити учнів з представниками романтизму в літературі;

розвивати навички дослідницької діяльності, вміння готувати повідомлення на задану тему;

виховувати піднесенні почуття, шляхетність, прагнення до високого ідеалу.

Обладнання: (використовується на уроці, оформлюється у вигляді таблиці в ході роботи на уроці), Додаток Ж, ОЛС «Література Романтизму», портрети відомих митців – романтиків.

Очікувані результати.

Учні повинні знати:

-         визначення поняття  «романтизм»       

Учні повинні вміти:

        - визначати  романтизм як великий художній напрям у Європі і називати його характерні ознаки.

Міжпредметні зв’язки: література, всесвітня історія.

Тип уроку: настановно-мотиваційний.

Форма: урок – презентація  літературно – мистецького напряму.

                                                                                      Що таке життя без волі?!

                                                                                         Л.Тік, поет – романтик

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Розповідь учителя про історію виникнення романтизму.

2.Словникова  робота.

Поняття про романтизм.

3.Робота з ОЛС «Романтизм у літературі» (Додаток Ж).

4.Літературознавчий коментар учителя.

5.Повідомлення вчителя про становлення романтичного напряму.

6.Повідомлення групи учнів – «істориків» про соціально – історичне тло доби.

7.Коментар учителя про вплив історичних подій на творчість романтиків.

8.Розповідь учителя про основні ознаки романтизму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Фрагмент уроку у 10 класі на тему

« Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХст., стильове розмаїття літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі»

Мета: ознайомити учнів із основними тенденціями розвитку світового літературного процесу ХІХ ст., показати стильове розмаїття літератури;

розвивати навички систематизації та узагальнення матеріалу, використання між предметних зв’язків, уміння складати логічно-схематичні таблиці лекцій;   

виховувати інтерес до світової літератури, любов до книги та мистецтва взагалі.

Обладнання: «портретна галерея» письменників ХІХ ст., Додаток З, ОЛС «Література реалізму».

Очікувані результати.

Учні повинні знати:

       - визначення понять «реалізм», «роман» і його різновиди.

Учні повинні вміти:

- називати основні риси літературного процесу ХІХ ст.

Міжпредметні зв’язки: література, всесвітня історія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Форма: урок – лекція.

                                                                

                                                                  Реалізмом іменується правдиве,

                                                                       неприкрашене зображення людей

                                                                       і умов їх життя.    

                                                                                                             М.Горький

                                           

 

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Вступне слово вчителя.

ХІХ ст. прийнято вважати «золотою добою» літератури. У цей період у літературі з’являється багато імен, які згодом увійшли до світової класики, збагативши культуру не тільки перлинами неперевершеної творчості, а й ставши першовідкривачами нових літературних напрямів і течій.

2.Презентація  книг і портретів найвидатніших письменників ХІХ ст.

3.Колективна робота з таблицею «Література реалізму».

(Додаток З, ОЛС «Література реалізму»).

Діти, давайте пригадаємо найважливіші суспільні, історичні, наукові події ХІХ ст. і в цьому нам допоможе таблиця.

4.Повідомлення учнів про досягнення природних наук у ХІХ ст.(наукові відкриття, їх вплив на розвиток суспільства, культури).

5.Міні – лекція вчителя.

(Під час лекції використовується ОЛС «Література реалізму», Додаток З).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. 1. Фрагмент уроку у 11 класі на тему

«ХХ століття як літературна епоха, глибинний переворот в естетиці й художній практиці»

Мета: вказати учням на основні тенденції розвитку світового літературного процесу ХХ ст.;

переконати школярів, що література не просто відображає життєву дійсність, а й з властивими їй засобами творить нову, художню дійсність;

розвивати логіку мислення скласти логічно – схематичну таблицю, в якій би знайшли своє відображення особливості, притаманні літературі ХХ ст.;

створити умови для вільного висловлювання та аналітичної роботи.

Обладнання: портрети найвідоміших філософів, представників літератури І пол. ХХ ст. різних напрямів, Додаток И, ОЛС «Література модернізму».

Очікувані результати.

Учні повинні знати:

- визначення понять авангардизм, модернізм (у літературі).

Учні повинні вміти:

- коментувати складену на уроці таблицю.

Міжпредметні зв’язки: література, всесвітня історія.

Тип уроку: вивчення теорії літератури і літературно-мистецьких явищ.

Форма: урок – лекція.

                                                        Література ще нікого не врятувала,

                                                            Але вона може допомогти  усвідомити,

                                                         Що таке добро і зло,

                                                             І зробити правильний моральний вибір.

                             Йосип Бродський

 

 

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Завдання учням: скласти опорно-логічну схему «Література модернізму», використовуючи матеріал лекції вчителя.

ІІІ. Вивчення нового  матеріалу.

1.Лекція «ХХ ст. як літературна епоха».

Глибинний переворот в естетиці й художній практиці (Лекція вчителя супроводжується роботою зі словником літературознавчих термінів).

План лекції

1.ХХ ст. – епоха великих зрушень у світовій літературі й культурі.

2.Теорія елітарності Ф.Ніцше та інтуїтивістська ірраціоналістична філософія А.Бергсона.

3.Модернізм як неокласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико – художнього перевороту ХХ ст.

        а)Ранній і зрілий модернізм;

б)Загальні риси модернізму;

в)Модернізм і різні стильові течії.

4.Авангардизм і його основні течії.

5.Представники літератури ХХ ст. різних напрямів.

VІ. Підсумок уроку.

Перевірка складених учнями схем на уроці. (див. додаток И,  ОЛС «Література  модернізму»).

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР. Для змістового наповнення запропонованих ОЛС використано матеріал  навчального посібника Ніколенко О. «Зарубіжна література ХІХ століття» (розділ «Основні тенденції та напрями розвитку літератури кінця ХІХ – початку ХХ століть»).

V. Домашнє завдання.

Уміти коментувати складену на уроці таблицю.

 

 

 

6.2. Фрагмент  уроку в 11 класі на тему  

«Срібна доба» російської поезії, її модерністські та авангардистські течії»

Мета: дати загальну характеристику літератури й естетичних пошуків у кінці  ХІХ ст. – початку ХХ ст. в Росії;

познайомити учнів з основними рисами символізму, акмеїзму, футуризму, імажинізму; розвивати навички зіставлення різних естетичних позицій, навички самостійної підготовки до уроків літератури;

виховувати толерантне ставлення до будь-якого вияву творчості, виховувати любов до краси Слова.

Обладнання: портрети поетів, виставка книг із поезіями, додаток Ї, ЛСТ «Поезія срібного століття».

Очікувані результати.

Учні повинні знати:

- визначення понять «символізм», «акмеїзм», «футуризм», «імажинізм», а також наводити приклади з поезій, що входять до розділу.

Учні повинні вміти:

- називати провідні модерністські й авангардистські напрями і течії «срібної доби» російської поезії, а також їхніх найвідоміших представників.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма: літературно-теоретична композиція.

 

І найкращим чином поет прислужиться своєму часові,

Якщо дасть йому через себе сказати, сказатися.

                                                                 М.Цветаєва        

ІV. Робота творчих груп.

(Групи завчасно підготовлених учнів виступають із повідомленнями про філософсько-естетичні концепції символізму, акмеїзму, футуризму, імажинізму).

Завдання для учнів: записати тези виступів.

1 група. Символізм. Основні принципи символістів.

2 група. Акмеїзм. Основи акмеїзму.

Експрес – засідання акмеїстів.

(матеріал на основі статті М.Гумільова «Спадщина символізму і акмеїзму» та статті С.Городецького «Деякі течії в сучасній російській поезії»).

Вчитель. Стрімко увірвалася в хід подій після врівноважених інтелігентних акмеїстів бачена вами нова літературна група футуристів.

V. З теорії літератури.

Дати визначення понять «футуризм», «імажинізм».

VІ. Підсумок уроку.

Учитель демонструє опорно-логічну схему  «Поезія срібного століття» (див. додаток І).

Поезія «срібної доби»  –  унікальне явище у світовій літературі російські поети підтвердили невичерпні можливості утворення нових поетичних перлин, кожна з яких має свою неперевершену цінність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Післямова

 

Використання опорно-логічних  схем  на уроках  світової літератури сприяють підвищенню інтересу до навчання, зацікавлюють всіх без винятку учнів, розширюють їх пізнавальні інтереси, пробуджують бажання читати. У процесі таких уроків учні вчаться навичкам певної дослідницької роботи, розвивають творчу уяву, виробляють вміння систематизувати, узагальнювати навчальний матеріал. Крім того, учні в процесі роботи на уроці навчаються оцінювати виступи своїх товаришів. Це розвиває самостійність дітей, навчає їх мислити, бути уважними і зосередженими на уроці.

Працюючи з опорно-логічними схемами на уроках світової літератури, прийшла до висновку, що використання їх приносить досить вагомі результати. Учні не вважають світову літературу «другорядним» предметом. Навпаки, вони впевнились, що цей предмет такий же важливий, як українська література та всесвітня історія. Адже мета у нас одна: виховання духовно багатої, гармонійно розвиненої особистості з гуманістичними поглядами і багатим світоглядом. Мої учні відчувають, що вони не просто вивчають предмет «світова література», а певною мірою знайомляться з етапами світового літературного процесу. А це дає підстави сподіватися, що в сучасному техногенному і прагматичному світі наші учні не втратять доступу до скарбниці високого і вічного мистецтва слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.        Волощук Є. Зарубіжна література / Є.Волощук. – К.:  Генеза, 2004. – С. 38-45, 122-130 .

2.        Ганич О.,Назарцев В.,Васильєв Є. Теорія літератури / О. Галич, В. Назарцев, Є.Васильєв. – К.: Либідь, 2001. – 482 с.

3.         Глєбова Ю.А.Вивчення теорії літератури з використанням наочності / Ю.А. Глєбова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №5. – С.51 – 53.

4.        Дем’яненко О. Способи наочного узагальнення результатів творчої діяльності учнів 5-8 класів на уроках зарубіжної літератури                        / О. Дем’яненко // Всесвітня література та культура. –  2007. –                       № 5.—С.35 – 37.

5.        Ісаєва О. Чи потрібна теорія літератури на уроці зарубіжної? (Про її роль у розвитку читацької культури школярів та практику формування) // О. Ісаєва // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2000. –  №5. –  С. 9-12.

6.        Зарудний Є.О. Усі міфи / Є. О. Зарудний. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – С. 15-16,  65-75, 127-130.

7.         Клименко Ж.  В.Зарубіжна література / Ж. В. Клименко. – К.: Навчальна книга, 2006. – С. 10-11, 23-24.

8.        Кодола В. І. Логічно-схематичні конспекти на   уроках зарубіжної літератури / В. І. Кодола // Зарубіжна література в школі. – Харків, 2005. – С. 16-20.

9.        Літературознавчий словник-довідний / За ред. Р.Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І.Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2007.  – 752с.

10.    Матюшкіна Т.П.Методика використання логічних схем-конспектів (ЛСК) на уроках ЗЛ / Т. П. Матюшкіна // Зарубіжна література.—2003. – № 21 – 23. – С.2- 43.

11.    Матюшкіна Т.Активізуючи процес навчання / Т. Матюшкіна // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2002. – № 2. – С.69 – 72.

12.    Мещерякова  М.  І. Зарубіжна література в схемах і таблицях: навч. посіб./ М. І. Мещерякова.  – Х.: Теза, 2000. – 90 с.

13.    Ніколенко О.М. Мацапура В.І. Літературні епохи, напрями, течії / О. М. Ніколенко, В. І. Мацапура  // Тема. –  2004. – №1. – 128 с.

14.    Шевченко Н. В. Зарубіжна література за шкільною програмою / Н. В. Шевченко. – Харків: Весна, 2009. – С. 5-8, 36-37, 89-90, 108-110, 257-258.

15.    Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі : навчальний посібник / Ф.М.Штейнбук. – 2-ге вид., випр. та уточн. – Тернопіль : Мандрівець, 2009. – 280 с.

16.     Щавурський Б. Б. Зарубіжна література/ Б. Б. Щавурський. – Тернопіль: Богдан, 2008. – С. 138-139.